- провіщати
- -а́ю, -а́єш і рідко прові́щувати, -ую, -уєш, недок., провісти́ти, -іщу́, -істи́ш і рідко провіщува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех. і без додатка.1) заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. || перен. Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін.2) На підставі власних спостережень, певних даних, їх аналізу, характеристики доходити висновку про розвиток, настання, появу чого-небудь. || кому. Наперед визначати те, що чекає кого-небудь, трапиться з кимсь. || Своєю поведінкою вказувати на зміни в природі (про живі істоти). || Інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися.3) Бути прикметою настання яких-небудь змін. || Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. || Бути ознакою душевного стану людини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.